21 січня у п’ятницю в залі засідань Ученої ради Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, видавництво «Критика» спільно з університетом та Східним інститутом українознавства ім. Ковальських презентувало книжку головного редактора часопису «Критика», професора Гарвардського університету Григорія Грабовича «Тексти і маски».

Головуючим на презентації був директор Східного інституту українознавства ім. Ковальських  професор Володимир Кравченко. У рамках презентації відбулися книжкові виставки, Центральна наукова бібліотека ХНУ ім. В.Н. Каразіна на тему: «85 років возз’єднання УНР і ЗУНР в єдину соборну Україну» та «Літературна творчість Григорія Грабовича», а також видавництво «Критика» репрезентувала свої попередні видання. 

Нова книжка Григорія Грабовича присвячена літературним постатям, подіям і процесам, які потребують переосмислення в контексті нового часу. Т. С. Еліот (якому присвячено один із есеїв), стверджував, що такої пе­реорі­єн­­тації потребує кожне нове покоління; яке утверджує своє право на власне бачення минулого і сьогодення. Втілення такої мети спри­чинило співісну­вання під однією обкладинкою не тільки хронологічно й типологічно цілком зі ставних літераторів, як-от Івана Франка й Адама Міц­кевіча, а й зовсім, зда­є­ться, непоєднуваних у рамках якоїсь цілісної роз­мови осіб: Дмитра Чижевського, Романа Інґардена, Миколи Хвильового, Іго­ря Костецького, аж до наших сучасників Олеся Гончара, Юрія Шевельо­ва, Оксани Забужко та Валерія Шевчука. З іншого боку, книж­ка Г. Грабовича поєднала есеї останнього часу (переважно друкованих у часопису «Критика» або у «Harvard Ukrainian Stu­dies»), із ранішими, яким уже двадцять і більше років і які в свою чергу можуть стати предметом інтерпретації для молодого покоління критиків. Адже, за оцінкою відомого українсько­го літературознавця, члена-кореспондента НАНУ Тамари Гундорової, «ми не вповні усві­домлюємо майже тектонічні зміни в академічному українському літературо­знав­ст­ві, що сталися наприкінці двадцятого століття, і центральну роль у тому процесі Григорія Грабовича».

У певному сенсі вміщені в книжці есеї являють собою символічну автобіографію самого Грабовича. Як ствер­джує професор Гундорова, вся Грабовичева критика – це аналіз літе­ратурної автентичности, себто питання про те, як автор самопредставляє себе у творі, яким хоче себе бачити… Проте Грабович – не постмодерніст, його приваблює не маскарад ролей та іден­тичностей, не сам акт заперечення, а його пропозиція, ствердження, наукова безкомпромісність».

Окрім вступного слова «Про людей, тексти і маски, і pro domo sua», в чотирьох розділах збірки («Теорія та її дія», «Триптих про Франка», «На гранях культур» і «Люди, тексти, маски») вміщено есеї «“Літературно-художній твір”», «Цілісність і цінування у феноменологічній теорії Романа Інґар­дена», «Апорія українського формалізму», «Іван Франко й Адам Міцкевич», «Вождівство і роздвоєн­ня: “валенродизм” Франка», «Франко і пророцтво», «Мітологізація Львова: відлуння присутности та відсутности», «Дмитро Чижевський: наука, історія, ідентичність», «Повернення критика», «Симво­лічна автобіографія у прозі Миколи Хвильового», «Недооцінений Костецький», «Сповільнені дії здобутків і втрат», «Кохання з відьмами». Завершує книжку впорядкована бібліографія і покажчик імен.

            На презентації були присутні наукова громадськість, літературознавці та студентство, зокрема представники філософського, філологічного, історичного факультету та факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Були запрошені викладачі Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, Харківської державної академії культури,  Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, члени Спілки письменників України та співробітники Харківського літературного музею. На презентації були кореспонденти провідних телеканалів міста: «АТВК», «7», «Simon», «Фаворит», а також державної радіокомпанії.  Під час зустрічі відбулася жвава дискусія з автором навколо його попередніх робіт та новітніх напрямів в літературознавчих дослідженнях. Особливу зацікавленість викликало трактування постаті Т.Г. Шевченка в працях Г. Грабовича. В процесі діалогу, автор окремо підкреслив внесок харківської літературної традиції у модерну українську культуру.  Насамкінець Г. Грабович висловив свої враження від міста та презентації.

Огляд підготували: Р. Шарібжанов, В. Потоцький