Схід-Захід:

Історико-культурологічний збірник. 
Випуск 13-14.

Історична пам’ять і тоталітаризм: досвід Центрально-Східної Європи / 
За редакції Володимира Кравченка. - 
Харків: ТОВ «НТМТ», 2009. - 428 с.

УДК 930:321.64(4-191.2)(082)ББК 63.3(45)я43 С92

Редакційна колегія: д-р іст. наук В. В. Кравченко (головний редактор), д-р соц. наук В. С. Бакіров, д-р іст. наук А. В. Бойко, д-р іст. наук Г. В. Боряк, д-р філол. наук В. М. Василенко, д-р іст. наук Я. Й. Грицак, канд. іст. наук Г. Г. Грінченко, д-р іст. наук Я. Р. Дашкевич, канд. іст. наук А. М. Домановський (відповідальний секретар), д-р філос. наук М. В. Дяченко, канд. філос. наук Т. В. Журженко, канд. іст. наук О. В. Кравченко, д-р іст. наук В. В. Петровський, д-р іст. наук П. С. Сохань, канд. іст. наук С. Ю. Страшнюк, д-р іст. наук О. Толочко, д-р іст. наук В. І. Ульяновський, д-р іст. наук В. М. Шейко, д-р іст. наук Н. М. Яковенко

Редакційна рада: Єжи Аксер (Польща), Ніколай Вахтін (Російська Федерація), Григорій Грабович (США), Зенон-Євген Когут (Канада), Андреас Каппелер (Австрія), Девід Сондерс (Велика Британія), Іван-Павло Химка (Канада), Роман Шпорлюк (США)

Робоча група: А. М. Домановський, В. В. Склокін, І. Є. Склокіна

Це видання НЕ входить

до «Переліку наукових фахових видань», затвердженого ВАК України

На обкладинці використано фрагмент картини Казимира Малевича «Спортсмени», Державний історичний музей, Санкт-Петербурґ

Дизайн Гліба Нечаєва

© Східний інститут українознавства ім. Ковальських, 2009

© Автори, 2009

ISBN 978-617-578-013-8

Історик лише марить — час від часу — про свою незалежність від політики. Майже всі впливові концепції та парадигми, які встановлюють рамки для інтерпретацій минулого, є породженням того чи іншого політичного контексту. Зрозуміло, що цей збірник не є винятком. Кожна з концепцій, відображених у його назві, — «пам’ять», «тоталітаризм» і «Східно-Центральна Європа» — залишається дискусійною.

Про особливості вживання і зловживання «історичною пам’яттю» в сучасній гуманітаристиці вже написано і сказано чимало; концепція тоталітаризму сьогодні не задовольняє багатьох дослідників сталінізму та нацизму, які шукають можливості виходу за її рамки; визначення історичного регіону «Центрально-Східна Європа» взагалі є побічним інтелектуальним продуктом спочатку «холодної війни», потім — розширення Європейського Союзу на схід. Проте всі ці категорії зберігають свою пізнавальну цінність і можуть, і навіть повинні, застосовуватися до нових інтерпретацій українського минулого.

Основна біда української академічної історіографії, на мою думку, — якесь хронічне прагнення до самоізоляції. Для цього є поважні причини, з яких згадаю лише одну. Значна частина історичних текстів в Україні й досі продукується в канонічних рамках, що надає їм монологічного характеру й робить непридатними до діалогу — як професійного, так і суспільного.

Досекулярним традиціям інтелектуальної культури, закоріненим спочатку в церковній, а згодом, перефразуючи відоме гасло, «радянській за формою та національній за змістом» практиці історіописання, можна й треба кидати виклик. Необхідно розширювати предметні та концептуальні рамки «українського минулого», розглядаючи його в широкому порівняльному контексті, за допомогою різних парадигм. Я дуже сподіваюся, що тексти, подані в цьому збірнику, відповідають такому намірові.

Зміст  •  Відомості про авторів

Зміст

  Від редактора. ..................................................................................... 9 

Гелінада Грінченко.
     Колективна (соціальна) пам’ять: критика теорії та методу дослідження............................................................................................ 11

Уладзіслав Навіцький.
     «Убогі пам’яттю»: як минуле зводить самість та Іншого разом. ................ 25

Адріан Ґрама.
     Логіка фашизму, або Чому «винні більшості» є історично трансґресивними…?... 47

Сергій Жук.
     «Битва за культуру» в закритому місті совєтської України в період пізнього соціалізму, 1959–1984 рр. . ..................................................................... 54

Максим Кирчанів (Макçамĕ Кăрчансен).
     Європейські тюрки в радянській Росії та створення історичної пам’яті (націоналістична уява й чуваські інтелектуали в 1960–1980-х рр.). ............. 80

Оксана Кісь.
     Жіночий досвід участі в національно-визвольних змаганнях на західноукраїнських землях у 1940–1950-х рр. ...................................................................101

Алєксандр Рожков.
     Коли терор ще не був «великим»: Переломна доба і люди в автобіографічній пам’яті арештанта ОҐПУ ............................................................................126

Стефан Стах.
     Дисидентські комеморації: Голокост у східнонімецькій та польській опозиційній пам’яті, 1980-ті рр.. .............................................................................161

Валентина Хархун.
     Рецепція комунізму й сучасний український проєкт. .............................179

Махтельд Венкен.
     Тілесна пам’ять: імміґрантські організації та родина (вступ до проблеми). ......193

Тетяна Остапчук.
     Конструювання пам’яті та формування ідентичностів українсько-американському наративі. ..................................................................................................219

Іріна Реброва.
     Формування індивідуальної та колективної пам’яті в еґо-документах про Другу світову війну: ґендерний аспект. .................................................................238

Віктор Яшин.
     Обличчям до «Іншого»: релігійна громада УПЦ (МП) в соціокультурному просторі Львова. ..................................................................................................249

Йорн Рюзен.
Що таке історична теорія? .........................................................................275

Войцех Вжосек.
     Межа та межовість як мисленнєві категорії .............................................291

Степан Величенко.
     Питання російського колоніалізму в українській думці.Політична залежність, ідентичність та економічний розвиток. ........................................................300

Войцех Вжосек.
     Handbücher або Grundrisse …....................................................................345

Міхаіл Кром.
     Ремесло історика: нотатки про нову книгу Наталі Яковенко. ......................358

Алєксандр Філюшкін.
     З чого починається «Вступ до історії»....................................................367

Володимир Склокін.
     Між історіографією та філософією історії. ..................................................370

Наталя Яковенко.
     Приймаючи боронюсь…. .........................................................................377

Юрій Мицик.
     [Рец. на: Пріцак Л. Д. Основні міжнародні договори Богдана Хмельницького 1648–1657 рр. — Харків: Вид-во «Акта», 2003. — 496 с.]. ............................381

Сергій Сєряков.
     Черговий крок у спростуванні «чорної леґенди» про єзуїтів [Рец. на: Wkład jezuitów do nauki i kultury w Rzeczypospolitej Obojga Narodówi pod zaborami / Рod red. naukową I. Stasiewicz-Jasiukowej. —Kraków; Warszawa: WAM, 2004. — 756 s.].........................................................................................................386

Марина Вороніна.
     Про національне — непривабливе [Рец. на: Маслійчук В. Дітозгубництво на Лівобережній та Слобідській Україні у другій половині ХVІІІ ст. — Харків: Харківський приватний музей міської садиби, 2008. — 128 с.]. ........................................402

Григорій Стариков.
     [Рец. на: Чотири розповіді про Дмитра Багалія / Упоряд.,переднє слово О. Багалій. — Харків: Видавництво САГА, 2007. — 94 с.]. ....................................406

Валерій Семененко.
      [Рец. на: Boeckh K., Völkl E e. Ukraine von der Rotenzur Orangenen Revolution. — Regensburg: Verlag Friedrich Ppustet; München:Südosteuropa-Ggesellschaft, 2007. — 295 S.]. .................................................................................................409

Ірина Склокіна.
     Міжнародний науково-методичний семінар «Усна історія: теорія і практика–2009».......................................................................................413

Заява головних редакторів недержавних наукових фахових видань гуманітарного профілю. ............................................................................................419 

Плавання до Візантії Океаном Ігоря Шевченка (Андрій Домановський) .......420 

Відомості про авторів. ...........................................................................423 

   From the Editor. ............................................................................. 9 

Gelinada Grinchenko.
     Collective (Social) Memory: The Critique of Theory and Research Method. ......... 11

Uladzislau Navitski.
     ‘Ppoor in Memory’: How the Past Brings the Self and the Other Together. .......... 25

Adrian Grama.
     The Logic of Fascism, or, Why “Guilty Majorities” are Historically Transgressive…?.. 47

Sergei I. Zhuk.
     “Fighting for Culture” in the Closed City of Soviet Ukraine during Late Socialism, 1959–1984. ................................................................................................. 54

Maksym Kyrchaniv.
     European Türks in Soviet Russia and the Creation of Historical Memory (National Imagination and Chuvash Intellectuals, 1960–1980s). ........................................... 80

Oksana Kis.
     Women’s Experience of Participation in the National Liberation Movement on West-Ukrainian Territories in 1940–1950s. .......................................................101

Aleksandr Rozhkov.
     When the Terror Hasn’t Been “Ggreat” Yet: Critical Epoch and People in the Autobiographical Memories of the OGPgpU Pprisoner. .........................................126

Stephan Stach.
     Dissident Remembrance — The Holocaust in East German and Polish Opposition Memory in the 1980s. .................................................................................161

Valentyna Kharkhun.
     The Reception of Communism and the Contemporary Ukrainian Project. .............179

Machteld Venken.
     Bodily Memory: Introducing Immigrant Organizations and the Family. ..............193

Tetiana Ostapchuk.
     Constructing Memory and Disseminating Identity in Ukrainian American Narrative...219

Irina Rebrova.
     Individual and Collective Memory in Ego-documents of World War II: Gender Aspect. ..................................................................................238

Viktor Yashyn.
     Facing the ‘Other’: Religious Community of Ukrainian Orthodox Church of Moscow Patriarchy in the Sociocultural Space of Lviv. ................................................249

Jörn Rüsen.
     What is Historical Theory?. .....................................................................275

Wojciech Wrzosek.
     Boundary and Boundariness as Categories of Thought. .................................291

Stephen Velychenko.
     The Issue of Russian Colonialism in Ukrainian Thought. Political Dependency, Identity and Economic Development. ......................................................................300

Wojciech Wrzosek.
     Handbücher or Grundrisse…. .................................................................345

Mikhail Krom.
     The Historian’s Craft: Notes about the new book by Natalia Yakovenko. ...........358

Aleksander Filiushkin.
     What does “An Introduction to History” begin with?. ....................................367

Volodymyr Sklokin.
     Between Hhistoriography and Pphilosophy of Hhistory. ..................................370

Natalia Yakovenko.
     Reply to reviewers. ...............................................................................377

Yurii Mytsyk.
     [Пріцак Л. Д. Основні міжнародні договори Богдана Хмельницького1648–1657 рр. — Харків: Вид-во «Акта», 2003. — 496 с.]. ..................................................381

Serhii Seriakov.
     The next step in the undoing of the “Black Legend” about Jesuits [Wkład jezuitów do nauki i kultury w Rzeczypospolitej Obojga Narodów i pod zaborami / Рod red. naukową I. Stasiewicz-Jasiukowej. — Kraków; Warszawa: WAM, 2004. — 756 s.]. .................386

Maryna Voronina.
     National as unattractive [Маслійчук В. Дітозгубництво на Лівобережній та Слобідській Україні у другій половині ХVІІІ ст. — Харків: Харківський приватний музей міської садиби, 2008. — 128 с.]. .................................................................402

Hryhorii Starykov.
     [Чотири розповіді про Дмитра Багалія / Упоряд., переднє словоО. Багалій. — Харків: Видавництво САГА, 2007. — 94 с.]. .................................................406

Valerii Semenenko.
     [Boeckh K., Völkl E e. Ukraine von der Roten zur Orangenen Revolution. — Regensburg: Verlag Friedrich Ppustet; München: Südosteuropa-Ggesellschaft, 2007. — 295 S.]. ................................................................................................409

Iryna Sklokina.
     International Research and Methodological Seminar “Oral Hhistory:Theory and Ppractice–2009”. .......................................................................................413

Declaration of the Eeditors-in-Chief for non-governmental professional research journals in the Humanities. ............................................................................419 

Sailing to Byzantium Along the Ocean of Ihor Shevchenko (Andriy Domanovsky).420

List of contributors. ..............................................................................425 

Відомості про авторів

Степан Величенко — PhD, науковий співробітник кафедри українських студій та Центру європейських, російських та євразійських студій Торонтського університету (Торонто, Канада), velychen@chass.utoronto.ca

Махттельд Венкен — науковий співробітник факультету історії Католицького університету в м. Лювен (Бельгія), Machteld.Venken@arts.kuleuven.be

Войцех Вжосек — PhD, керівник відділу методології історії та історії історіографії Інституту історії Університету імені А. Міцкевича (Познань, Польща), wrzosek@amu.edu.pl

Марина Вороніна — кандидат історичних наук, викладач кафедри історичних дисциплін Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди (Україна), voroninams@rambler.ru

Адріан Ґрама — журналіст, співробітник видань “Cronica Romana”, “Cuvantul”, незалежний дослідник (Бухарест, Румунія), amardeg@yahoo.com

Гелінада Грінченко — кандидат історичних наук, докторант кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Україна), gelinada.grinchenko@gmail.com

Андрій Домановський — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії давнього світу та середніх віків історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Україна), domanovsky@univer.kharkov.ua

Сергій Жук — доцент факультету історії Державного університету Болл (Ball State University), (Мансі, Індіана, США), sizhuk@bsu.edu

Максим Кирчанів (Кăрчансен Макçамĕ) — кандидат історичних наук, викладач кафедри міжнародних відносин та регіональних студій Воронезького державного університету (Воронеж, Російська Федерація), maksymkyrczaniw@rambler.ru

Оксана Кісь — кандидат історичних наук, наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України (Львів, Україна), oksanakis55@gmail.com

Міхаіл Кром — кандидат історичних наук, декан факультету історії Європейського університету в Санкт-Петербурзі (Російська Федерація), krom@eu.spb.ru

Юрій Мицик — доктор історичних наук, професор кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» (Київ, Україна)

Уладзіслав Навіцькій — МА зфілософії; викладач Європейського гуманітарного університету (Вільнюс, Литва), navitski@ehu.lt

Тетяна Остапчук — кандидат філологічних наук, доцент Чорноморського державного університету ім. Петра Могили (Миколаїв, Україна), tat_ostap@yahoo.com

Іріна Реброва — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та соціальних комунікацій Кубанського державного технологічного університету (Краснодар, Російська Федерація), karavan5@mail.ru

Александр Рожков — доктор історичних наук, професор кафедри реклами Краснодарського державного університету культури та мистецтв (Краснодар, Російська Федерація), avro14@mail.ru

Йорн Рюзен — Dr. Hab., професор загальної історії та історичної культури Університету м. Віттен/Гердеке (Witten/Herdecke), старший науковий співробітник Інституту гуманітарних студій (Kulturwissenschaftliches Institut) в Ессені, joern.ruesen@t-online.de

Валерій Семененко — кандидат історичних наук, професор кафедри українознавства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Україна)Сергій Сєряков — кандидат історичних наук, доцент кафедри історичних дисциплін Харківського державного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (Україна), seriakov@mail.ru

Володимир Склокін — кандидат історичних наук, старший викладач кафедри фундаментальної і гуманітарної підготовки Східноукраїнської філії Міжнародного Соломонового університету (Харків, Україна), vsklokin@ukr.net

Ірина Склокіна — аспірант кaфедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Україна), rebrova.iryna@gmail.com

Григорій Стариков — науковий співробітник Інституту археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України (Київ), mihrdat@ukr.net

Стефан Стах — МА з історії, молодший науковий співробітник Ляйпцизького університету (ФРН), stephan.stach@gmx.de

Александр Філюшкін — доктор історичних наук, завідувач кафедри історії слов’янських і балканських країн Санкт-Петербурзького державного університету (Російська Федерація), ilich_fil@mail.ru

Валентина Хархун — кандидат філологічних наук, доцент Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (Київ), kharkhun2004@mail.ru

Наталя Яковенко — доктор історичних наук, завідувач кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» (Київ, Україна), uho@ukma.kiev.ua

Віктор Яшин — аспірант філософського факультету і докторант експериментальної програми докторантських студій при Львівському національному університеті ім. І. Франка (Україна), YashynVict@gmail.com